ЧиБув щасливий у людському житті И. А. Бунін

Бунін И. А. чиБув щасливий у людському житті И. А. Бунін
с

"Строк настане -
Господь сина блудного запитає:
" чиБув щасливий ти в житті земний?"
И. А. Бунін

Читаючи твору Івана Олексійовича Буніна, розумієш, що він - співак життя й любові. Його добутки є гімном миру, що оточує нас. Письменник багато знає й розуміє; він цінує великий дарунок буття, ниспосланний людині у вигляді сміху й зліз, радості й суму, і намагається донести це до свідомості своїх читачів. Життя не може бути тільки безтурботної й благополучної. Людина живе, роблячи помилки, засмучуючись втратам і радуючись щастю. Але він не завжди усвідомлює благо, дароване йому долею, і тільки згодом починає розуміти, що щастя - лише мить, його треба цінувати, а втративши, не можна вічно оплакуватися

Візьмемо чудову розповідь "Холодна осінь" - він повною мірою розкриває дану позицію автора. Легким смутком овіяний весь зміст добутку. Разом з героїнею переживаєш її життя, що не відбулося. Проживши досить довго й оглянувшись назад, вона розуміє, що була щаслива коротка мить, а весь наступний час лише очікувала якоїсь містичної зустрічі, обіцяної коханим, що йде на фронт: якщо його вб'ють, він буде чекати на неї там. "Ти поживи, порадій на світі, потім приходь до мене". Вона згадує той довгий осінній вечір як самий щасливий час - "інше непотрібний сон".

Про велику й прекрасну любов, дарованої в ту пору юності, коли ще важко вберегтися від помилок і втрат оповідає розповідь "Натали". Спереду, здається, величезне й щасливе життя. Любов, ниспосланная понад, сприймається як дарунок, і лише пізніше герої усвідомлюють, що це велике чудо треба берегти, воно непоправно. Без цього чарівного почуття життя стає безглуздою й гіркою низкою довгих і нудних днів, місяців, років... Але щира любов не проходить, вона залишається в серце на все життя. Герой зізнається, що забув свою любов "тільки так, як забуваєш, що живеш, дихаєш". Зустрівшись знову, герої розуміють, що вже ніщо їх не може розлучити, хіба що смерть... "У грудні вона вмерла на Женевському озері в передчасних родах".

Бунін не бачить щасливих людей у своєму оточенні. Він упевнений, що на землі неможливо досягти того блаженства, до якого прагне людина. Може бути, тому в його розповідях не зустрінеш щасливої розв'язки, безтурботних і веселих героїв. У розповідях письменника багато особистого. Адже й він далеко не завжди був щасливий у любові, хоча життя дарувало йому любов безліч раз

Схожі твори:
Реалістичні риси прози Буніна Сільська реальність у повісті И. А. Буніна "Село" Мотив любові й смерті в розповідях Буніна
Рекомендуємо:
Ліризм прози И. А. Буніна Бунін і російська революція

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы