Народні подання про чесність і справедливість (по вірші Р. Бернса «Чесна бідність»)

Роберт Бернс - відомий поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але й в усьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Бернс задумав як пісні, і тепер їх співають не тільки на його батьківщині. Поезія Бернса проста, але дуже витончена й повна життєвих сил і веселощів, вона близька до народних пісень і балад. Сина селянина все життя цікавили людська сутність, поняття про мораль, багата бідність або навпаки, бідне багатство. Вірш «Чесна бідність» - це один з відповідей на безліч питань: чому людина бідна, що допоможе йому вирватися з убогості, як зберегти чистоту в душі, при цьому маючи можливість збагатитися й т.п.

Вірш «Чесна бідність» написано на мотив народної пісні, тому його серйозний текст сполучається із шотландською веселістю. Задерикувата легкість ритму служить своєрідним акомпанементом глибокому змісту вірша.

Берні у вірші призиває не соромитися своєї бідності. Людина, що залежить від грошей, багатства, не може бути оцінений як людина розумний. Це вірш співзвучно з російською приказкою: «Зустрічають по одежинці, проводжають по розуму». От найперше й важливе достоїнство людини, що неможливо купити. Це гордість і богатого, і бедного. Розумом неможливо нагородити, розплатитися, його неможливо купити. Ордена, стрічки, дорогі одяги - це не показник розуму. Хто в Бернса «одягнений у шовки й вина п'є», - дурень і шахрай.

  • Берні оптимістичний у своїх поглядах:
  • Настане день, і година проб'є,
  • Коли розуму й честі
  • На всій землі прийде черга
  • Стояти на першому місці

Мені здається, що час, про яке Берні мріяв, ще не наступило. Прагнення людей жити краще - природно, але прагнення жити краще за рахунок навколишніх - прикмета нашого часу. Розумні люди сьогодні животіють, а в честі той, хто хитрее, сильніше фізично, у якого міцніше нерви. Будемо сподіватися:

  • Що буде день,
  • Коли навкруги
  • Всі люди стануть брати!

А людські якості тоді будуть дійсно оцінюватися по достоїнству. Багато великих поетів були виразниками подань простого народу про правду й неправду, багатстві й бідності, чесності й справедливості. Таким поетом був і Роберт Берні. У його вірші «Чесна бідність» ми можемо знайти думки передових людей його часу про існуючі порядки й закони.

Р. Берні шкодує про недосконалість миру, у якому вершин досягають не ті, хто цього заслужив, а ті, у кого є зв'язки й гроші, хто не знає, що таке совість, хто не вважає соромними лестощі, підлабузництво, неправду:

  • Ми хліб їмо й воду п'ємо,
  • Ми вкриваємося ганчір'ям
  • И все таке інше,
  • А тим часом дурень і шахрай
  • Одягнені в шовк і вина п'ють...

Однак ніякі незаслужені почесті, нагороди й положення в суспільстві не зможуть замінити людині «розум і честь і все таке інше». Тому, постійно обманюючи, ці люди не зауважують, що й всі навколо них побудоване на неправді: дута повага, помилкова уважність, нещира дружба.

  • Король лакея свого
  • Призначить генералом,
  • Але він не може нікого
  • Призначити чесним малим

От чому людина, що бажає жити чесно, звичайно залишається бідний і безвісний. Однак для людей, що цінують правду й волю, не так вуж важливий відношення до них вищестоящих. Совість і чесність перед собою - от головні судді будь-якої чималої людини.

  • Пускай бідні ми з вами,
  • Багатство -
  • Штамп на золотом,
  • А золотий
  • Ми самі

Роберт Берні всім серцем вірить у торжество справедливості на землі, коли не тільки проводжати, але й зустрічати людини стануть не по одежинці, а по розуму, коли взаємини між людьми будуть будуватися винятково на довірі й доброзичливості.

  • Настане день, і година проб'є,
  • Коли розуму й честі
  • На всій землі прийде черга
  • Стояти на першому місці

Р. Бернс затверджує, що якщо людина чесна, але неимущ, йому немає причин соромитися своєї бідності, адже багатство можна придбати й втратити, розтратити й нагромадити знову, а от високі внутрішні якості людини не купиш ні за які гроші: «Багатство - штамп на золотом, а золотий - ми самі!»

Знаттю поет називає не тих, хто одягається в шовки й п'є вино, а тих, хто не боїться чесної праці, тому що навіть саме звучне ім'я, що дісталося про народженні гордієві, дурневі й нахабі, не зможе додати йому розуму, честі й порядності:

  • Колода залишиться колодою,
  • И в орденах і в стрічках!

Випробовуючи презирство до титулів і звань, автор вірша затверджує, що в людині варто цінувати не порожні слова, а реальні вчинки, його відношення до себе й інших людей:

  • Король лакея свого
  • Призначить генералом,
  • Але він не зможе нікого
  • Призначити чесним малим

Поет вірить, що наступлять часи, коли його надії збудуться, всі люди стануть братами й сестрами, а

  • ...розуму й честі
  • На всій землі прийде черга
  • Стояти на першому місці

Читаючи вірш Роберта Бернса розумієш, чому багато рядків його добутків стали гаслами, афоризмами. Присвятивши свою творчість народу, цей поет заслужено одержав всенародне визнання й любов. У вірші «Чесна бідність» автор шукає відповіді на хвилюючі його питання - чому людин бідний, як вирватися йому з убогості, не розгубивши при цьому чистоту душі. Глибокому змісту вірша супроводжує задерикувата шотландська веселість. Автор призиває не соромитися бідності. Він уважає, що краще бути бедним, але шановною людиною, чим добувати собі багатство нечесним шляхом. Саме головне достоїнство людини складається в розумі й працьовитості, а цього не купити за гроші. Дорогий одяг, прикраси, карети й палаци не є показниками Розуму, про що свідчать рядки

  • От цей блазень - природний лорд
  • Йому повинні ми кланятися
  • Але нехай він чопорен і гордий,
  • Колода колодою залишиться!

Король може подарувати титул, нагородити орденом, але не в силах наділити людини розумом. Поет з оптимізмом вірить, що «настане день і година проб'є, коли розуму й честі на всій землі прийде черга стояти на першому місці». Вірш вселяє в простих людей віру у свої сили й можливості, будячи в них людське достоїнство. Проте, як мені здається, славний час, про яке марив поет, коли розум буде стояти на першому місці загальнолюдських цінностей, ще не наступило. Саме зараз, у жорстокому сучасному світі виживають ті, хто хитрее, жорсткіше, безжальніше, хто готовий іти «по головах». Часто розумні утворені люди не знаходять застосування своїм знанням. Для легкої наживи багато хто використовують принцип « купи-продай». Нам залишається лише сподіватися, що «буде день, коли навкруги всі люди стануть брати», а гідні людські якості будуть оцінюватися відповідно.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы