Одеський колорит в «Одеських оповіданнях» И. Э. Бабеля

И. Э. Бабель талановито описав життя одеських мешканців початку XX століття. Героями його оповіданням стають переважно прості євреї з нижчих шарів суспільства. Багатьох з них нестаток змушує займатися непорядними з погляду законодавства вчинками Тому в автора так багато грабіжників, бандитів, шахраїв. Кожний живе своїм життям. Тільки горе здатне зібрати всіх разом. Тоді ми бачимо, що крім бандитів на вулиці живуть і старости, і члени суспільства прикажчиків євреїв, і доктори медицини, і курячі торговки, і почесні молочарки. Суспільство досить різношерсте й колоритне. Незважаючи на різницю занять, всі мешканці вулиці зв'язані один з одним непомітною ниткою. Саме тому можливі миттєві й дивні перетворення з невдачливого маклера раптом виходить чудовий керуючий, з безпутного парубка - коли злочинного угруповання, зі звичайного прикажчика при житті - символ усього трудового народу після «го смерті. Навіть єврейські злиденні на єврейських весіллях перетворюють і можуть претендувати на ковток ямайського рому або «маслянисту мадеру», а також на сигари із плантацій Пирпонта Моргана й апельсини з околиць Єрусалима
Так, у своїх «Одеських оповіданнях» автор оповідає про життя королів злочинного миру, грабіжників. Головному героєві Бені Королеві не легко. З одного боку, він повинен витримати натиск сторони правоохоронних органів, поліції, з іншого боку, він повинен постійно доводити свою компетентність у плані ватажка, своїм же. Бабель міркує про блискавичне сходження Бени Лементу на вершину влади: «От Фром Грак. Сталь його вчинків - хіба не витримає вона в порівнянні із силою Короля? От Колька Паковский. Сказ цього містило в собі все, що потрібно для того, щоб панувати... Але чому ж один Беня Лемент зійшов на вершину мотузкових сходів, а всі інші зависли внизу, на хибких щаблях?» Напевно, вся справа отут у відчайдушній сміливості, не знаючих перешкод натиску й навіть бешкетництві, характерному для Короля. Люди живуть у певній атмосфері молодецтва. Тут не прийнято лити сльози. Якщо тобі щось треба - простягни руку й візьми це. Головні герої безсоромні й волелюбні. Вони не бояться звернути на себе увага навколишніх. Зовнішній вигляд діючих осіб говорить сам за себе: у моді жовтогарячі костюми, малинові жилети, руді піджаки, кремові штани, малинові штиблеты або черевики кольору небесної лазурі. Незважаючи на цілком дорослі ігри, герої - оповідань Бабеля якоюсь мірою залишаються дітьми. Можливо, саме звідси й любов до яскравого одягу й усіляких брязкіток, і дитяча безпосередність, і навіть жорстокі жарти. Так, приміром, коли відомий багатій, власник численних крамниць, Тартаковский, не бажаючи платити, тікає від грабіжників, що заміряються на його життя й власність уже в дев'ятий раз, він зустрічає похоронну процесію. Та з півчими рухається по Софійській. Жаху багатія не було межі, коли він довідається, що це ховають його, Тартаковского. По-детски прозорлив і ємними є й прізвиська, якими наділяють грабіжники один одного: Беня - Король, Тартаковский - Півтора жида, Любка - Козак, Іван - Пятирубель. Жителі одеських кварталів так само щедрі, як і заповзятливі. Наприклад. На весіллі сестри Бени Короля гості «показали, чого коштує блакитна кров і невгасаюче ще молдаванське лицарство..., недбалим рухом руки кидали вони на срібні підношення золоті монети, персні, коралові нитки». Бабель превосходно передає особливості розмови одеситів, єврейську народну мудрість, що формується шляхом довгих спостережень за навколишньою дійсністю, за діяльністю простого народу, його прикростями й радістю. Серед грабіжників не прийнято роздавати почесті по старшинству, оскільки «дурна старість жалюгідна не менш, ніж боягузлива юність». Тут діє своєрідний неписаний закон, відповідно до якого людина оцінюється по його достоїнствах, по його вмінню успішно виживати в цьому світі. Багатство не грає вирішальної ролі, оскільки кожний знає, що «подкладка важкого гаманця зшита зі сліз». Автор передає неповторний одеський колорит, гумор і через розмову своїх героїв. Так, прикладу, посильний не може просто передати повідомлення, він «має сказати пари слів». Будь-яка інформація супроводжується приповідкою, цікавим розмовним зворотом: «кожна дівчина має свій інтерес у житті, і тільки одна я живу як нічний сторож при чужому складі». Багато фраз із оповідань Бабеля стають «летучими»: «перестанемо розмазувати кашу по чистому столі»; «той берег, до якого я приб'юся, буде у виграші», «Ваблячи, ви не на роботі, хладнокровней, Ваблячи» і др.
У своїх оповіданнях Бабель не тільки історично правдиво показує життя одеських грабіжників, але й доводить приреченість людей злочинного миру. Смерть постійно супроводжує головних героїв. Незважаючи на зовнішні хвастощі й безстрашність, одеські грабіжники розуміють, що їхнє життя щодня піддається серйозної небезпеки. Навіть Беня Король не застрахований від неприємностей

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы