Один раз у гідропарку ( твір-міркування)

Вільна тема - «ПРО». Твору на вільну тему - Один раз у гідропарку ( твір-міркування)

Один раз у гідропарку ( твір-міркування)

Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його облямовують мала річка й рукотворний канал. Уздовж берегів гідропарку ростуть верби. Це старі, розкидисті дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато суків. Упалі від часу дерева або їхні масивні гілки, немов човна, уткнулись у прибережний іл. От на цих напівзанурені у воду стовбурах люблять відпочивати качки. Їх у нашім гідропарку багато. Вони низько, важко пролітають над сушею, а потім, начебто аероплани, на великій швидкості сідають на воду, якийсь час сковзають по її гладі і як би миттєво гасять швидкість. Тільки хвилі, підняті утоками, біжать до берега. Так само із шумом качки злітають із води. Відвідувачів гідропарку не дивує картина мирно пливучої посередині ріки качки свиводком.

Один раз трохи підлітків зупинилися в берега як би помилуватися утоками. Птаха, що звикли до уваги людей, летіти не квапилися. Тоді самий жвавий з компанії підняв сучок і з усією силою жбурнув в утік. Вони миттєво знялися з місця. Жодна із птахів не постраждала. Хлопці продовжили свій шлях і незабаром знову побачили на упалому у воду дереві сидячих качок. Троє хлопців взяли в руки ціпка. Здавалося, вони навіть почали радитися, як завдати спритного удару по качках. Але їхньому бездушному вчинку не призначено було збутися. Один із хлопчиків відділився від компанії й пішов уперед, не оглядаючись. «Сергій, ти куди?» — понеслося йому вслід. «Чим провинилися качки?» — тільки й сказав він у відповідь. «Але ж правда», — підтримав Сережу самий маленький із хлопців. Він пішов слідом за товаришем. В, що тримали в руках ціпка азарт пропав. Вони кинули їх у траву і як би знехотя потягнулися за товаришами

odnazhdy-v-gidroparkeоднажди в гідропарку ( твір-міркування)

Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його облямовують мала річка й рукотворний канал. Уздовж берегів гідропарку ростуть верби. Це старі, розкидисті дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато суків. Упалі від часу дерева або їхні масивні гілки, немов човна, уткнулись у прибережний іл. От на цих напівзанурені у воду стовбурах люблять відпочивати качки. Їх у нашім гідропарку багато. Вони низько, важко пролітають над сушею, а потім, начебто аероплани, на великій швидкості сідають на воду, якийсь час сковзають по її гладі і як би миттєво гасять швидкість. Тільки хвилі, підняті утоками, біжать до берега. Так само із шумом качки злітають із води. Відвідувачів гідропарку не дивує картина мирно пливучої посередині ріки качки свиводком.

Один раз трохи підлітків зупинилися в берега як би помилуватися утоками. Птаха, що звикли до уваги людей, летіти не квапилися. Тоді самий жвавий з компанії підняв сучок і з усією силою жбурнув в утік. Вони миттєво знялися з місця. Жодна із птахів не постраждала. Хлопці продовжили свій шлях і незабаром знову побачили на упалому у воду дереві сидячих качок. Троє хлопців взяли в руки ціпка. Здавалося, вони навіть почали радитися, як завдати спритного удару по качках. Але їхньому бездушному вчинку не призначено було збутися. Один із хлопчиків відділився від компанії й пішов уперед, не оглядаючись. «Сергій, ти куди?» — понеслося йому вслід. «Чим провинилися качки?» — тільки й сказав він у відповідь. «Але ж правда», — підтримав Сережу самий маленький із хлопців. Він пішов слідом за товаришем. В, що тримали в руках ціпка азарт пропав. Вони кинули їх у траву і як би знехотя потягнулися за товаришами

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы