Переосмислення сенсу життя й відносини до любові Георгія Мелехова

Предметом оповідання в романі Шолохова «Тихий Дон» є історія козацтва. Шолохов іде по шляху нещадної правдивості у відтворенні подій того років, життя козаків. Перед читачем відкриваються подробиці традицій і укладу життя козацтва, трагедія народу. Хоча однієї із центральних тем роману є тема війни й революції, тематику роману можна розглядати ширше. Це любов і смерть, стихія любові, життя й руйнування, смерті. В «Тихому Доні» Шолохов створює два мири: уклад життя козацтва в довоєнну епоху й війна. Через обоє ці мирів проходить червоною ниткою тема любові. Шолохов показує, як тісно зв'язані історичні події з окремим життям простої людини. У фіналі роману в головного героя, Григорія Мелехова, відкривається здатність любити. Любити дітей, Наталю, взагалі відчувати життя з позицій любові. Роман починається з опису будинку - козачого двору. Будинок і двір для Григорія - одне з головних місць, туди він вертається після всіх випробувань, там знаходить і усвідомлює свою любов
Тема любові в романі пов'язана з головним героєм - Григорієм Мелеховим, його дружиною Наталею й Ксенією, що віддано любить його протягом багатьох років. Так само, як у країні бушують заколотні вихри війни й революції, бушують і страсті в житті героя. Дружина Григорія Наталя ніяк не може примиритися з долею. Вона хоче удержати чоловіка поруч із собою, намагається вимолити його в суперниці, лається, загрожує, тікає з будинку й навіть заміряється на своє життя. Її любов самовіддана, покірна, але Наталі незрозумілі важкі думи, що терзали Григорія. Незважаючи на всі метання, Наталя, проте, вертається в будинок свекра, розуміючи, що тільки там у неї ще їсти надія дочекатися чоловіка й повернути його в сім'ю. У підсумку вона все-таки перемагає суперницю, часом, терпінням. Але щастя це їй не приносить. Наталя гине, коли відмовляється від ідеї материнства, не бажає більше мати дітей від людини, що заподіяв їй стільки горя, що розтоптав ідею чистоти любові
Ксенія Астахова - трагічний персонаж, одна із граней цього непростого любовного трикутника. Почуття любові в Ксенії незвичайно сильно, жагуче. Воно виражається в безмежній самопожертві, у перенесенні центра життя із себе на іншу людину, якій вона віддає всю себе без залишку. Якщо Наталя перенесла запаси свого нерозтраченого почуття на дітей, то поруч із Ксенією діти не приживаються. У неї як би споконвічно не відведено на них ні чуточки любові й турботи. Вся сила її почуття спрямована на улюбленого чоловіка
Протиставлення двох цих, таких несхожих один на одного героїнь, дуже важливо для сюжету роману. Адже їх поєднує любов до Григорія. І він любить обох цих жінок, таких різних. При цьому любов до них не розбиває його на частині, навпаки, ці почуття доповнюють один одного. У Наталі його залучає внутрішня краса, чистота, що навіть зовні проявляється в незвичайному сяйві й світлі цієї жінки. Наталя - втілення жіночності, затишку, сім'ї, домівки, дітей. Вона вся в традиціях козачого побуту, з нею тепло, затишно й наділене. Ксенія ж, навпаки, гарна «зухвалою красою», порочної. Вона повна таємниці, ризику. Її зустрічі із Григорієм - незаконні, нишком, додають почуттю гостроти. Григорій знаходить у Ксенії теперішню родинну душу. Коли Наталя дорікає її за те, що та віднімає батька в дітей, Ксенія відповідає: «У тебе хоч діти є, а він у мене... один на всьому білому віті! Перший і останній»...
Любов героїв ще на початку роману зштовхнулася з козачими звичаями й традиціями. Ксенії важко переносити гніт цих традицій, вона хоче все кинути й кличе із собою Григорія. Але в нього не вистачає рішучості все кинути, він лише йде із Ксенією за межі хутора
Любов головний герой роману випробовує не тільки з боку двох люблячих його жінок. Мабуть, саму гарячу любов харчувала до свого молодшого сина Грише його мати, Іллівна. До останньої мінути чекала вона його з війни, втративши й чоловіка, і старшого сина, і обох невісток. Перед смертю, зібравши останні сили, вийшла вона вночі з хати. «Іллівна довго дивилася в сутінкову степову синь, а потім неголосно, начебто він стояв відразу біля її. покликала: - Гришенька! Родненький мій! - Помовчала й уже іншим, низьким і глухим голосом сказала: - Кро-Винушкамоя!».
Любов Мелехова піддається випробуванням війною, важкими роздумами героя про те, як коштує йому жити. Його трагедія - це трагедія особистості, що невблаганний хід історії поставив перед необхідністю крутого повороту у своїй долі. Григорій показаний нам автором як правдошукач. У пошуках правди він проходить найважчий шлях - шлях самопізнання. Протистояння білогвардійців і Радянської влади, братовбивча війна вимотали Мелехова. Замолоду він був доброю, чуйною людиною, мріяв про любов і щастя, хотів одержати відразу все. Він мріє ходити по м'якій землі із плугом, тужить за мирним життям, по Дону, по любові Ксенії... А замість цього- кров, страждання, юрби полонених, непримиренна ненависть людей друг кдругу.
Ксенія пронесла любов до Григорія через все своє важке, зіпсоване життя. Проста, неписьменна козачка, вона мала складну, багату душу. Письменник часто передає почуття, що хвилюють Ксенію, через сприйняття нею навколишньої природи. От після важкої хвороби Ксенія вперше вийшла на ґанок і довго стояла, сп'янена свіжістю весняного повітря. У фіналі Ксенія вже не виглядає такою демонічною жінкою. Вона живе молитвою за Георгія, і навіть до дітей його ставиться як кродным.
Від горя, втрат, метань герой рано постарів, однак не розгубив людських почуттів. Щирість, чуйність, здатність до співпереживання, співчуттю ми спостерігаємо в Григорія протягом всього його життя. І особливо ці якості виразні в завершальних частинах роману. Героя потрясає видовище вбитих
Фінал роману не радісний - Мелехов так і не знаходить щастя з жодною з улюблених жінок. Але, провівши героя через ряд випробувань, одним з головних серед яких було випробування саме любов'ю, автор показує нам, як міняється сприйняття життя в Георгія, як він ставиться до цих жінок, чого він чекає від відносин, і що стає для нього головним у кінцевому підсумку

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы