Снігур на горобині ( твір-опис)



Вільна тема - «З». Твору на вільну тему - Снігур на горобині ( твір-опис)

Снігур на горобині ( твір-опис)

Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені врасплох снігом, не встигли згребти опалі листи. Немає-Ні, та й побачиш кленовий листок, що стирчить з-під снігу різьблений. Ще подекуди на деревах залишалися листи. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. На дубі листи, що залишилися, минулого немов бляшані. Вони стукали друг про дружка, начебто намагалися зігрітися. А от горобина давно скинула свої листи, і тільки пучки гіркуватих червоних-оранжево-червоних ягід робили дерево ошатним. Від нього неможливо було відвести око. Під вагою снігу деякі ягоди не удержалися на дереві й червоних крапельках упали на сніжне покривало

У кронах горобин завжди коштує пташиний гомін. Впадали в око невеликі сірі співочі птахи із червоними грудьми. Це снігурі. Коли вони злітали, здавалося, що чиясь невидима рука підкидає жменю горобини. Я люблю тихо підійти до полум'яніючої горобини й послухати пташині голоси, а ще помилуватися снігурами. Однак птаха кудись зникли. Чи то горобина їм разонравилась, чи те я їх налякав, тільки я більше не бачив на цій горобині снігурів

Будинку я намалював снігура, наклеїв малюнок на картонку й підвісив на дротику, начебто ялинкову іграшку, на гілку горобини. Я подумав, що, може бути, картонний снігур залучить своїх живих побратимів

Якось я прийшов до знайомої горобини. Мій намальований снігур розгойдувався на вітрі. Горобці не обертали на нього ніякої уваги. І раптом на сусідній гілці я побачив сірого птаха із червоними грудьми. Снігур діловито поглядав у крону, де метушилися ще такі ж птахи. Він покосився на мене, тренькнул і спурхнув з гілки. Із крони зірвався снігур і, низько пролетівши над моєю головою, описавши півколо, повернувся на гілку

У мого снігура з'явилися друзі

snegir-na-ryabineснегирь на горобині ( твір-опис)

Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені врасплох снігом, не встигли згребти опалі листи. Немає-Ні, та й побачиш кленовий листок, що стирчить з-під снігу різьблений. Ще подекуди на деревах залишалися листи. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. На дубі листи, що залишилися, минулого немов бляшані. Вони стукали друг про дружка, начебто намагалися зігрітися. А от горобина давно скинула свої листи, і тільки пучки гіркуватих оранжево-червоних ягід робили дерево ошатним. Від нього неможливо було відвести око. Під вагою снігу деякі ягоди не удержалися на дереві й червоних крапельках упали на сніжне покривало

У кронах горобин завжди коштує пташиний гомін. Впадали в око невеликі сірі співочі птахи із червоними грудьми. Це снігурі. Коли вони злітали, здавалося, що чиясь невидима рука підкидає жменю горобини. Я люблю тихо підійти до полум'яніючої горобини й послухати пташині голоси, а ще помилуватися снігурами. Однак птаха кудись зникли. Чи то горобина їм разонравилась, чи те я їх налякав, тільки я більше не бачив на цій горобині снігурів

Будинку я намалював снігура, наклеїв малюнок на картонку й підвісив на дротику, начебто ялинкову іграшку, на гілку горобини. Я подумав, що, може бути, картонний снігур залучить своїх живих побратимів

Якось я прийшов до знайомої горобини. Мій намальований снігур розгойдувався на вітрі. Горобці не обертали на нього ніякої уваги. І раптом на сусідній гілці я побачив сірого птаха із червоними грудьми. Снігур діловито поглядав у крону, де метушилися ще такі ж птахи. Він покосився на мене, тренькнул і спурхнув з гілки. Із крони зірвався снігур і, низько пролетівши над моєю головою, описавши півколо, повернувся на гілку

У мого снігура з'явилися друзі


Как получить сочинение? Жми и сохраняй. И у вас уже есть готовое домашнее задание.