У чому протиріччя теорії Раскольникова?

Із творчістю Федора Михайловича Достоєвського я познайомився де - те рік назад. У його книгах мене залучає соціальність, розмову про "низи" і "верхах" суспільства. Спочатку я прочитав роман "Ідіот" мене вразила його яка - те щиросердність і розуміння думок людей, їхня неординарність і загадковість. Найбільше мені сподобався Мишкін. Людина якого всі вважали божевільним, хоча він був "теперішньою людиною" гідним тисячі "панів". І так само як "Ідіот" роман "Злочин і покарання" як мені здається, призиває нас до доброти, дружности й розумінню оточуючих нас людей

Розкольників же порушує це, своїм розподілом людей на "вищих" і "нижчих". Але іноді й у нашім сучасному світі виникають такі думки. Просто іноді не можеш зрозуміти як свої ж люди гнітять своїх же громадян. І чому вони гідні називатися людьми... Але таких людей не мабуть, і тоді ніякого розподілу на групи не буде. Але повернемося до головного героя роману. Теорія Раскольникова починається задовго до вбивства баби

Бєдний студент Розкольників пише статтею, у якій він доводить і відстоює права "вищих" людей. По його теорії, якщо злочин відбувається в ім'я великих ідей, те ці самі люди можуть робити його. Саме до них Розкольників відносить і себе й свого "кумира" - Наполеона. Але Наполеони не став міркувати, мучаться із приводу вбивства баби, а от Розкольників метається, і не знає як йому бути. Розкольників іде на серйозний злочин, він порушує заповідь Христа.

Розкольників добрий у душі, він любить і допомагає людям. Але соціальна несправедливість, пригніченість, безвихідність, нещастя його сім'ї підштовхують його до вбивства баби. Але саме головне - він хоче перевірити "тварина я тремтяча, або право маю", він хоче визнати себе "вищим" людиною. Людиною, що може творити суд над іншими людьми. Але такий суд може творити тільки Бог. Розкольників робить свій злочин під впливом створеної їм же теорії, розглядаючи його як який - те експеримент, що повинен довести всім геніальність висновків Раскольникова. Але його теорія дає тріщину й повністю падає...

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы