«Божевільна Євдокія» ( твір-відкликання)

Колекція творів: "Божевільна Євдокія" ( твір-відкликання)

А. Олексин у повісті зачіпає одне з найважливіших моральних питань: про посередність і талант, про без-духовності, егоїстичності й добросерді

Оленька - дійсно обдарований, єдиний у рє-мье дитина. Але які б не були здатності, вони не оправ-дивают егоїзму. Людина, з дитинства оточений любов'ю, увагою й розумінням, виростаючи, жадає від людей цих проявів кожної ціною

Талановита людина завжди перебуває в центрі внима-ния, він виділяється із загальної маси, і злиття з нею найчастіше не відбувається

Проти "помітності" Оленьки бореться "божевільна Евдо-Кия". Вона прямолінійна й проста, і методи, якими вона користується у вихованні Оленьки, такі ж прості. " Бе-Зумная Євдокія" бореться проти егоїзму. Вона вважає, що "даний від Бога талант заслоняє людину від оточую-щих і це є основною причиною егоїзму". Спроба прищепити Оленьке талант людяності тільки підсилює її егоїзм. Євдокія не намагається зрівняти талант із посред-ственностью. Та й що значить посередність? Бесталан-Ний людина? Немає. Є подання про загальний рівень. Люди одержують його, і залежно від сприйнятливості й самореалізації можуть відкрити в собі здатності до поезії, фізиці, до добра, любові, чуйності. Виходить, що біс-таланних-те людей практично немає.

Євдокія - не безталанна людина. Вона намагається сде-лать людей краще, ніж вони є. Інша справа, як вона уявляє собі це "краще". Але саме це стремле-ние робить її не такий, як інші. Вона по-своєму та-лантлива.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы